Протягом багатьох століть страшним лихом для українських земель були спустошливі турецько-татарські набіги. Події цих далеких часів знайшли своє відображення у численних народніх переказах, які по­бутували на Сокальщині . Скупі рядки архівних документів, літописів і хронік найчастіше повідомляють лише рік чергового ворожого нападу і описують заподіяну ним шкоду. Використовуючи леґенди і перекази, ми можемо значно повніше реконструювати цю минулу епоху. Проте безжальний час встиг знищити чимало цих дорогоцінних перлин народньої творчости . Лише незначна частина леґенд і переказів була записана і частково опублікована, а в наш час серед місцевого населення побутує тільки невелика їх кількість. 

У середньовіччі турецько-татарські набіги були настільки частими, що вороги робили їх добре второваними дорогами. У селі Перемислів був записаний переказ про Чорний шлях, яким татарські орди систематично робили набіги на наші землі. Беручи початок від Перекопу, він, тягнучись майже через вс ... Читати далі »

У першій половині XVII ст. Сокаль був середнім містом Белзького воєводства, чисельність населення якого вагалася між двома і трьома тисячами осіб. Перша письмова згадка про нього належить до 1377 року [1] , коли ще місто розташовувалося не на правому березі річки Західний Буг (як тепер), а на лівому. Проте часті турецько-татарські набіги і спричинені ними руйнування змусили міщан шукати більш придатне місце для проживання. Раніше в історіографії панувала думка, що Сокаль перенісся на правий берег внаслідок зруйнування міста татарами 1519 року і за дозволом, виданим старостою А.Тенчинським від 1524 р [2] . Але дослідник А.Янечек, опираючись на неопубліковані архівні матеріали, прийшов до висновку, що міщани почали переселятися на правий берег ще перед 1517 р. [3] 

На новому місці Сокаль було наново добре укріплено. Місто оточували рови, з'єднані з Бугом, і високі вали, увінчані дерев'яними стінами з баштами. До наших днів збереглись лише фрагменти валів. Замок залишився на досить ... Читати далі »

Хроніка сокальського монастиря Бернардинів починається доволі характеристично. Щоб перебороти вплив традиції про українське по¬ходження головної атракції монастиря, якого була його чудотворна ікона Богородиці, починається вона з леґенди про цю ікону.

За словами тієї леґенди, жив за часів короля Ягайла литвин Яків Венжик, що, охрестившися, почав малювати ікони. Втративши очі, відбув він прощу до чудотворної ікони Богородиці в Ченстохові, де про¬видів і з дяки за ласку, рішив вималювати ченстоховську Богородицю. Не можучи відразу намалювати ікони, тричі їздив до Ченстохови, а коли вернувся з третьої прощі, застав свою, ледве підмальовану, ікону готовою. Признав це чудом і помістив ікону в стародавньому сокальському костелі. Мало це статися в 1400 році, коли історія ще мовчить про наше місто.

Як би там не було, то закладений 1599 р. монастир сокальських Бернардинів прийшов у посідання ікони. В 1619 році, сто літ по татарсь¬кому розгромі й перенесенні міста на правий берег, в ... Читати далі »

Коли в середині XIV століття розпалося знекровлене виснажливою боротьбою з іноземними загарбниками і знесилене внутрішніми чварами Галицько-Волинське князівство, Белзьку землю, на території якої знаходився Сокаль, захоплюють литовці, потім угорські феодали, а згодом вона переходить у власність мазовецьких князів. Приблизно 1396 року литовський князь Ягайло, котрий став польським королем, дарує Белзьку землю, до якої входили буський, любачівський, городельський та інші повіти, своїй сестрі Олександрі, котра вийшла заміж за мазовецького князя Зимовита. Згодом цей же Зимовит, який називав себе в своїх грамотах князем мазовецьким і принцом руським, підкреслюючи тим, що посідає наші землі, видає привілей, у котрому згадує Сокаль. У ньому записано, що 15 серпня 1411 року Зимовит, князь мазовецький, дає Миколі Шерерові війтівство в Буську на праві магдебурзькім. З дня видання цього привілею й починали літочислення Сокаля. Та нині маємо документ, що вносить до віку міста значну поправку. В ... Читати далі »

III. Сокальські церкви: Пречистої — у старому й новому Сокалі; василіянський монастир; св. Миколи; св. Михайла; нова церква св. Петра і Павла.

Не є це випадок, що вся наша культура й національний рух мину¬лих віків зосереджувалися в церкві й довкола неї. В часах, коли кличі оборони "віри" і "нації руської" були виписані полум'яними буквами не тільки на книгах братських протоколів, але й на козацьких прапорах, була українська церква нездобутою національною твердинею, осідком нашої внутрішньої влади й правосуддя, свого роду "державою в державі"...

Не збереглися до нас ні староукраїнські городи, ні княжі тереми, насторожені баштами й вудильницями, а ставлені згодом на нашій землі замки й палати були ставлені не для нас, а проти нас. І тільки в наших старих церквах-музеях зберігся дух нашого минулого, немов доісторична мушка, законсервована в хрустальному янтарі.

Тому то історія сокальських церков цікавіша для нас, аніж історія самого міста, що від своїх первопочині ... Читати далі »

Територія, на якій розташований Сокаль, належала в далекому минулому до Київської Русі, а згодом — до Галицько-Волинського і Белзького удільного князівств. Писемних документів, які б засвідчували, що місто існувало в ті древні часи, не виявлено. Не згадується воно ні в Київському, ні в Галицько-Волинському літописах. Але археологічні знахідки стверджують, що поселення на території Сокаля були в перші віки нашої ери, а також і набагато раніше.

У минулому столітті під час земляних робіт біля залізничного вокзалу викопано скелет давньої людини і крем’яні знаряддя, а в Західному Бузі знайдено рідкісний костяний молоток. У південно-західній частині Сокаля виявлено двошарове поселення скіфського періоду, мідну плоску сокиру культури шнурової кераміки, давньоруські срібні сережки і полив’яні плитки. Особливо цінною була знахідка в 1973 році. Тоді на правому березі Західного Бугу (вул. Замкова Горішня) пощастило натрапити на скарб давньоруських срібних прикрас, до якого входили плас ... Читати далі »

Для здійснення профільного навчання спортивного напрямку необхідно мати відповідну матеріальну базу, кадри і бажання учнів займатися фізичною культурою. Все це у нас є. Маємо два спортивні та тренажерний зали, басейн, тенісний та шаховий клуби, літні спортивні майданчики, необхідний інвентар. У школі працюють три вчителі фізкультури, які мають вищу фахову освіту із спеціалізацією волейбол, баскетбол і футбол. Учні нашої школи постійно займали призові місця у спартакіадах школярів району, захищали честь Сокальщини на обласних і всеукраїнських змаганнях. Тому ми й вирішили обрати спортивний напрямок Профільного навчання. Програму з фізичної культури у профільному класі ми реалізовували за рахунок обов'язкового компоненту — три години і варіативної частини навчального плану — дві години, що загалом склало п'ять годин на тиждень. У всіх інших класах—три години на тиждень. Зміст програми фіз ... Читати далі »

Учителю! Ти вище всіх довкола.
Учителю - ти нації ядро.
Інстанція найвища - наша школа .
Бо там кується ЩАСТЯ і ДОБРО !

Освітня модель школи

Школа працює над проблемами:
• Удосконалення навчально – виховного процесу шляхом особистісно орієнтованого підходу до викладання, спрямованого на розвиток творчої особистості учня, реалізацію індивідуальних особливостей учителя.
• Підвищення ефективності навчально – виховного процесу шляхом впровадження інноваційних освітніх технологій.
Основні завдання, які ставлять перед собою педагогічний і учнівський колективи школи:
• Реалізація Закону України “Про освіту”.
• Формування творчої особистості педагога і учня школи.
• Організація життєдіяльності ш ... Читати далі »

 

 

30 липня в будинку «Просвіти» м.Сокаля відбулася  цікава і неординарна для міста  подія. За  ініціативою Голови селищної ради села Теляж Ярослава Кравченко проводилися  VIP   ВЕЧОРНИЦІ.  У концерті взяли участь рок гурти «Ефата» і «Тиск» з м.Червонограда .

  Справжнью  окрасою концерту стали  гості з міста Києва народний артист України Анатолій Матвійчук та відомий гітарист лауреат міжнародних конкурсів  Сергий Шматок. Анатолій Матвійчук   виконував   для слухачів  свої  авторські пісні «Два птахи» , «Я- українець», «Скрипка ридала», «Друзі мої» та ін.

Він представив  також свою нову поетичну збірку "Сповідь" , читав багато власних поезій. Чудові інструментальні композиції подарував слухачам гітарист віртуоз Сергій Шматок.

  Крім   співу  Анатолій  Матвійчук просто спілкувався зі слухачами , відповідав  на  ї ... Читати далі »

Сокальський район (центр-місто Сокаль) розташований у північній частині Львівської області. На заході він межує з Республікою Польщею, на півночі – Волинню, на південному сході і півдні – Радехівським, Кам’янко-Бузьким і Жовківським районами Львівщини. Це один з найбільших районів області. Площа району – 1,6 тис. кв.км., населення – 96,6 тис.чол. До складу району входять чотири міста районного підпорядкування: Сокаль, Белз, Великі Мости, Угнів. Місто Сокаль розташоване на правому березі річки Західний Буг, за 86 км. від Львова, з яким зв’язане залізницею та автомагістраллю. Територія, на якій розташований Сокаль, належала в далекому минулому до Київської Русі, згодом - до Галицько-Волинського і Белзького удільного князівств. Археологічні знахідки стверджують, що поселення на території Сокаля були в перші віки нашої ери, а також і набагато раніше: виявлено поселення III – го тисячол ... Читати далі »