Четвер
28.03.2024, 12:59
..........
Вітаю Вас Гость | RSS
Головна Реєстрація Вхід
Меню сайту

Розділи новин
Про мережу Карітас [0]
Сокаль і Сокальщина [31]

Міні-чат
200

Головна » 2008 » Вересень » 01
Сокальщина стала однією з найбільш національно свідомих і зорганізованих околиць нашої батьківщини щойно на кільканадцять літ перед другою світовою війною. До того часу її села були засмічені москвофільськими "обществами ім. Михаїла Качковського", а вину за такий стан треба приписати священикам "староруської орієнтації". Молодші, національно свідомі священики виповіли війну тій орієнтації, але добитись повної перемоги було досить тяжко. Орієнтація на Москву була так закорінена в деяких селах, що втрималась до тридцятих років нашого століття. В прикордонних селах Сокальщини ще в 1928 чи 1930 р. на виборах до варшавського сейму деякі виборці голосували за москвофілів.

Щойно з організуванням по селах читалень "Просвіти" і при наполегливій праці священиків і студентів, національна свідомість пробивалася в народні маси. Але, щоб ширити цю свідомість, студенти мусіли перше самі її набути. І тут поважну ролю відіграла школа.
Сокаль, як на свій розмір, мав досить багато шкіл. Була та ... Читати далі »
Категорія: Сокаль і Сокальщина | Переглядів: 840 | Додав: karitas | Дата: 01.09.2008 | Коментарі (0)

Вибух німецько-совєтської війни 22 червня 1941 року застав мене в Сокалі над Бугом, на самому кордоні загарбаних теренів двох конкуруючих із собою народожерних імперіялістів. Я був тоді наочним свідком панічної втечі більшовицько-енкаведівських вельмож та бундючного в'їзду самовпевнених у своїй перемозі на сході Европи німецьких "юберменшів". Була гарна соняшна неділя. Того дня пополудні ми, гурток вчорашніх "совєтських граждан", зійшлись в пошкодженому гарматнім обстрілом будинку Союзу Кооператив на нараду для обміркування становища та винесення рішень, що нам треба робити. Рішено насамперед зорганізувати народню міліцію для охорони маґазинів і об'єктів загального громадського значення від грабунків жадібних наживи елементів. Не менш важливою була справа організованого виступу українських господарів перед німецькою владою. До офіційної зустрічі з німецьким Ортскомендантом та його адьютантом прийшло в понеділок 23 червня в будинку міської ради. Ортскомендант висловив своє задоволення і ... Читати далі »
Категорія: Сокаль і Сокальщина | Переглядів: 762 | Додав: karitas | Дата: 01.09.2008 | Коментарі (0)

Сокальщина була одним із перших східньогалицьких повітів, зайнятих російськими військами, які прийшли до Сокаля 13-го серпня 1914 року. Вже кілька днів перед тим там було неспокійно, бо польська пропаґанда про "українську зраду" мала успіх у австрійських військових властей і вони, "ради безпеки", наказали арештувати "русофілів і російських аґентів ", при чому жертвами цих арештувань були також свідомі українці. Серед арештованих були священики: Григорій Грицик з Завишні , Ол . Лаврецький з Добрачина , Іван Плешкевич з Боратина , Щасний Раставецький з Сільця та деякі активніші селяни-москвофіли. Більшість із них відвезли до таборів у Талергофі , Ґмінді та ін. Шукали також за о. Олексою Грициком, катехитом учительського семінара у Сокалі, але тоді він перебував у свого тестя, о. Лаврівського в Болехівцях біля Дрогобича, звідки вернувся тільки після того, як росіяни вже були в Сокалі. 

Увійшовши у Сокаль під командою генерала Рузського , росіяни знищили залізничну станцію, міст на ... Читати далі »
Категорія: Сокаль і Сокальщина | Переглядів: 1489 | Додав: karitas | Дата: 01.09.2008 | Коментарі (0)

ДЕРЖАВНА ГІМНАЗІЯ

Головною артерією міста Сокаля була Львівська вулиця, на якій —недалеко від величавої церкви св. Ап. Петра і Павла — стояв великий будинок державної гімназії, побудований ще за австрійського володіння 1911 року. Після польсько-української війни польська окупаційна влада перетворила цю школу на суто польську під назвою: „Державна гімназія ім. А. Мальчевського в Сокалі”.

Була це спершу гімназія нового клясичного типу, з польською мовою навчання, а згодом, у шкільному році 1925/26, додано ще й математично-природничий відділ. Учні мали право вибирати цей чи інший тип програми навчання. Для учнів української національности українська мова була обов’язковим предметом.

Число учнів доходило до 500, з того 75% були української національности, решту становили поляки, з дуже малим відсотком жидів. Гімназія не була вповні хлоп’ячою, тому що в деяких клясах було по 5-6 дівчат. Також не була вона коедукаційною у звичайному розумінні цього слова через малий відс ... Читати далі »
Категорія: Сокаль і Сокальщина | Переглядів: 1464 | Додав: karitas | Дата: 01.09.2008 | Коментарі (0)

Протягом багатьох століть страшним лихом для українських земель були спустошливі турецько-татарські набіги. Події цих далеких часів знайшли своє відображення у численних народніх переказах, які по­бутували на Сокальщині . Скупі рядки архівних документів, літописів і хронік найчастіше повідомляють лише рік чергового ворожого нападу і описують заподіяну ним шкоду. Використовуючи леґенди і перекази, ми можемо значно повніше реконструювати цю минулу епоху. Проте безжальний час встиг знищити чимало цих дорогоцінних перлин народньої творчости . Лише незначна частина леґенд і переказів була записана і частково опублікована, а в наш час серед місцевого населення побутує тільки невелика їх кількість. 

У середньовіччі турецько-татарські набіги були настільки частими, що вороги робили їх добре второваними дорогами. У селі Перемислів був записаний переказ про Чорний шлях, яким татарські орди систематично робили набіги на наші землі. Беручи початок від Перекопу, він, тягнучись майже через вс ... Читати далі »
Категорія: Сокаль і Сокальщина | Переглядів: 762 | Додав: karitas | Дата: 01.09.2008 | Коментарі (0)

Сокаль — місто Галицької Землі, 86 км на північ від столиці — города князя Льва, на границі між Галицькою і Волинською Землями (за польської окупації т. зв. "сокальський кордон") — переходило протягом своєї історії різні займанщини, переживало славу і недолю українського народу, що боровся за свободу і життя, падав нераз знеможений і знову зривався, відроджений, як Фенікс, до нової боротьби.

Характер Сокальщини ніколи не змінявся; національна свідомість, любов до рідної землі і вільної, незалежної Батьківщини характеризували мешканців Сокальської Землі!

Сокаль розкинувся на узгір'ях над рікою Бугом, що широкою смугою своїх тихих вод опоясує місто від заходу; на тому боці — широкі зелені Оболоні, які восени — по дощах і зливах, і навесні — по весняних розтопах снігів і льодів, ця тиха й на вигляд спокійна ріка покривала грізними шумними хвилями повені. Тоді Буг - ріка виглядала, як море широке від міста аж до передмістя Забужжя по другому боці; а всередині, як острів, стоя ... Читати далі »
Категорія: Сокаль і Сокальщина | Переглядів: 1053 | Додав: karitas | Дата: 01.09.2008 | Коментарі (0)

ВОЛОДИМИР ДЗІК народився 1920 року в селі Лучиці у родині селянина. Початкову освіту здобув у рідному селі, сьомий клас закінчив у Тартаківській школі. До 1939 року працював кравцем. У цьому ж році поступив у Сокальську педшколу, в якій навчався до 22 червня 1941-го. Був членом ОУН, добросовісно виконував усі доручення організації. Під час німецької окупації докінчив навчання у Львові. Короткий час працював учителем у селі Гумниськах Золочівського району. Пізніше навчався у Львові у Вищій торгівельній школі. У1944 році вступив у ряди Української Повстанської Армії, виконував обов'язки політвиховника. У1945 році перебував вдома, де його схопили кагебісти. Засудили на 10 років позбавлення волі. Ув'язнення відбував у Воркуті, опісля - заслання. Тут одружився з жінкою, яка теж була політв'язнем. Мали двох дітей і чотирьох онуків.


У рідне село повернувся в 1959 році. До пенсії працював завідуючим кравецькою майстернею, тому що колишнім політв'язням комуністична влада посади вчите ... Читати далі »
Категорія: Сокаль і Сокальщина | Переглядів: 669 | Додав: karitas | Дата: 01.09.2008 | Коментарі (0)

Початком жіночого організованого життя в Сокалі належить уважати комітети буфетів для сходин Товариства "Бесіда" (два рази тижнево) і для забав при кінці 19 і на початку 20 ст. Новий національний і суспільний дух вносять у 20 ст. вихованки Інституту для Дівчат в Перемишлі. Увагу на себе звертає Олена Фолис (Добош-Лотоцька) своєю незалежністю; вона приїжджає на забави без традиційної тоді опіки. Жінки, які почали організуватися, походили переважно зі свя-щеничих кіл та інтелігенції міста. Міщани та їхні діти зустрічалися окремо. Перші кроки в напрямі спільного життя зробила Марія Тріска-Олексин, а за нею пішли інші.

На одних сходинах Т-ва "Бесіда" Валерія Косоцька, сестра Уляни Кравченко, піддала думку і заохотила заснувати "Жіночу Громаду", що й сталося в листопаді 1910 р. Не було це легко, як згадує у своїх споминах Ольга Кашубинська, перша касирка товариства. Стежка ще не була протоптана і треба було нераз зносити навіть злісні кпини зі сторони мужчин. Жіноцтво однак не знеохо ... Читати далі »
Категорія: Сокаль і Сокальщина | Переглядів: 737 | Додав: karitas | Дата: 01.09.2008 | Коментарі (0)

Був кінець травня 1928 року.

На залізничному перестанку Батятичі у Камінці Струмиловій затримався поїзд, що прямував через Сокаль до Ковля.

З малою валізкою в руках, я всів до вагону третьої кляси. Незвичайне почування огорнуло мою душу. Мені здавалося, що ось тепер буде рішатися моя доля, буде визначений дальший шлях мого життя. Оцей поїзд завезе мене у новий, невідомий мені світ.

Я їхав до Сокаля як "екстерніст", для складання іспиту на четвертий рік державної учительської семінарії. Покидав я камінецьку гімназію, своїх ровесників, друзів, довкілля, та йшов у незнане. Нелегкий це був досвід для молодого юнака.

Родинні обставини змінилися, мені треба було якнайскоріше закінчити студії, щоб стати "на свої власні ноги".

Поїзд рушив, а колеса почали вибивати свою механічну ритміку. Минали села: Добротвір, Стриганка, Сілець-Завонє...

Чи складу я іспит задовільно? Як поставляться до мене професори? Я ж "русин греко-католицького визнання" — згідно з ... Читати далі »
Категорія: Сокаль і Сокальщина | Переглядів: 714 | Додав: karitas | Дата: 01.09.2008 | Коментарі (0)

Справді епохальна та грандіозна за наслідками подія сталася 160 років тому, – волею однією людини, не революціонера, чи хоча б демократа, а самодержавця й імператора в світлий день Великодня 1848 року мільйонна громада «бидла і мовчазної безправної худоби» водночас була проголошена з 15 травня повноцінним народом. Хлопи, селяни, в переважній своїй масі – русини-українці ставали людьми. Патент– Указ Цісаря Австро-Угорської імперії Фердинанда I «Про знесення всякої роботизни й інших підданих повинностей у Галичині і Володимирщині» в п. 1 скасував усі повинності, звані звичайно панщиною, безумовно та із компенсацією за кошт казни. Тривалий процес вивільнення галицького селянства від принизливої та остогидлої панщини завершився. 

Шлях до знесення панщини, як перед тим – ліквідація кріпосництва, був нелегким, але дивним чином пов’язаним не стільки з «революційною боротьбою, демократичною інтелігенцією», скільки з династією Габсбургів. Великій та просторій Австро Угорській імперії Гал ... Читати далі »
Категорія: Сокаль і Сокальщина | Переглядів: 655 | Додав: karitas | Дата: 01.09.2008 | Коментарі (0)

Наближається 150 літній ювілей одного з найславетніших уродженців Галичини, відомого поета, письменника, економіста та публіциста Івана Яковича Франка. Багатогранною є творчість Каменяра. Усім відомі його казки, вірші, публіцистика, фахівці захоплюються його економічними творами. Як не дивно, але Франко-економіст досліджував теми так актуальні й для сьогодення: бідність на селі, трудова міграція, розвиток підприємництва. Зовсім несподівано автору вдалось віднайти опублікувати в газетах матеріали про Франка-будівельника, Франка – знавця кулінарії. 

Цікавим, але мало відомим, є факт, що Каменяр написав про невеличке містечко Угнів Сокальського району. Хоча напевно угнівці, а до їх числа входить і автор, повинні пишатись цією увагою. У статті "Домашній промисел в Угнові" І. Франко привертає увагу до цікавої організації шевської справи у цьому містечку. Нагадаємо, що учнівські чоботи, т. з. "угнівці" тривалий час були унікальним взуттям, що мало успіх в околишніх селах. Адже вони ма ... Читати далі »
Категорія: Сокаль і Сокальщина | Переглядів: 614 | Додав: karitas | Дата: 01.09.2008 | Коментарі (0)

Славне своїм живучим культурно-національним рухом місто Сокаль, центр українського життя не тільки для самого повіту, але й доволі широкої округи суміжної Волині, не має ще своєї української моно¬графії. Дещо світла на історію його церков кинули принагідні нариси оо. В. Чернецького та Й. Мариновича, а те, що оповів нам про його історію поляк Сокальський у своїй монографії повіту, хоча й не без певної вартости, але ж занадто підлите патріотичним польським сосом, тенденційне. Поза тим, історично-археологічні та статистичні дані про наше місто, хоча й не надто вбогі, розкинуті по різних періодиках і книжках так, що зібрання їх в одну цілість не позбавлене поважних труднощів. А тим часом назріла вже пора монографічного опрацювання не тільки історії столиці нашого краю, але й її провінціяльних центрів. Наш програмовий "наступ на міста" не може вдатися без ближчого пізнання їхньої історії та виловлення з неї того, що, як здобуток нашої творчої й бойової енергії в минулому, могло б послужити ... Читати далі »
Категорія: Сокаль і Сокальщина | Переглядів: 822 | Додав: karitas | Дата: 01.09.2008 | Коментарі (0)

Територія, на якій розташований Сокаль, належала в далекому минулому до Київської Русі, а згодом — до Галицько-Волинського і Белзького удільного князівств. Писемних документів, які б засвідчували, що місто існувало в ті древні часи, не виявлено. Не згадується воно ні в Київському, ні в Галицько-Волинському літописах. Але археологічні знахідки стверджують, що поселення на території Сокаля були в перші віки нашої ери, а також і набагато раніше. 

У минулому столітті під час земляних робіт біля залізничного вокзалу викопано скелет давньої людини і крем’яні знаряддя, а в Західному Бузі знайдено рідкісний костяний молоток. У південно-західній частині Сокаля виявлено двошарове поселення скіфського періоду, мідну плоску сокиру культури шнурової кераміки, давньоруські срібні сережки і полив’яні плитки. Особливо цінною була знахідка в 1973 році. Тоді на правому березі Західного Бугу (вул. Замкова Горішня) пощастило натрапити на скарб давньоруських срібних прикрас, до якого входили пластич ... Читати далі »
Категорія: Сокаль і Сокальщина | Переглядів: 603 | Додав: karitas | Дата: 01.09.2008 | Коментарі (0)

Форма входу

Календар новин
«  Вересень 2008  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930

Пошук

Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Copyright MyCorp © 2024